Якимів Оксана Романівна

роки навчання: 2016-2018

освітня програма: управління навчальним закладом

місце роботи та посада: директор Вигодської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради, вища кваліфікаційна категорія, педагогічне звання «учитель методист», керівник ГО «Крок до життя», ГО «КЛАСТЕР директорії Прикарпаття», голова регіонального осередку ВГО «Асоціація тифлопедагогів України», член виконавчого комітету Вигодської селищної ради Вигодської ОТГ Заслужений працівник освіти України.

 

Кілька слів про кафедру та навчання

У своїх 48 років я вирішила вступати до Прикарпатського на МВА, прочитавши інтерв’ю професора Валентини Якубів в часописі «Галичина».

Загальновідомо, що світ змінив парадигми і підходи до дефініцій «керівник», «лідер» і сьогодні це не просто харизматична людина, а людина, що має ідею. На цьому фоні я поділюсь своїм управлінським досвідом, який про себе розділила на дві епохи: до навчання на кафедрі управління і після нього, тобто, інтуїтивне управління і нормативне, покладене на професійну основу, згідно здобутої спеціальності «управління навчальним закладом».

Усі знання, що отримала під час навчання, вклала у авторський онлайн курс «Стратегічний сторітелінг шкільного менеджера», в якому означені питання висвітлені більш широко. В онлайн курсі я спробувала поєднати стратегію розвитку закладу зі стратегією управління ним та своїми знаннями, підказати колегам – директорам ресурси, які дали мені знання і де вони зможуть їх почерпнути і повчитися, так чітко їм і порадила вступати на кафедру.

На старті управлінської діяльності, моя праця була більш інтуїтивна і емпатійна – як виявилось потім, під час здобуття освіти менеджера в стінах Прикарпатського (це моя 4 вища освіта тут), цей стиль управління є науково досліджуваним і має назву партнерський.

Так, у цій щоденній рутині  навчання я поступово ставала не лише керівником і добрим (сподіваюсь на це) управлінцем, а й лідером, причому формальним і неформальним одночасно, що рідко буває з нами, керівниками.

Думаю тепер і аналізую, що власне завдяки найважливішій на мою думку рисі  управління – емпатії, яку я відкрила у себе за партою на кафедрі, й відбулось моє становлення як керівника.

Що я отримала на кафедрі? Радикально іншу, нову теорію управління і ряд суттєвих навчальних дисциплін, з якими просто не була знайома. Пригадую своє здивування, коли Ольга Жук вчила нас складати звіт про власний  капітал і я собі подумала, для чого він мені здався і навіть написала про це в анкеті- що це зайвий курс викладання, не пов’язаний з бюджетною дисципліною і подумала, що це і є прикладом того, що наука не пов’язана з практикою. Це було у лютому 2017 року, і от із січня 2018 року заклад у звітності заповнює цей звіт і відображає у ньому усі свої показники! Навчання виявилось випереджуючим, а знання зайвими не стали-навпаки. Особливо, коли йде електронна звітність і ти в цьому мусиш розбиратися. Далі «пішло» тендерне законодавство, психологія управління та інші дисципліни, що мене навчили фінансової грамотності

А вже лекції про підприємницьку ознаку в управлінні освітою гостьового професора Ягелонського університету Тадеуша Вавака я усвідомлено «поглинала», бо доти розробила регуляторний документ з надання послуг закладом, фактично розпочавши займатись цією ознакою, і шукаючи методів, як її зробити законною.

Навряд чи відома ця ознака сучасним директорам освітніх закладів, бо вони хоч і мають високу законодавчу мотивацію, все ж продовжують бути «сурогатними», отримуючи фінансування, у плануванні і розподілу якого не беруть участь безпосередньо, а очікують, що їм «вділять» депутати, це так як чоловік приносить зарплату додому і не дає її жінці, а тещі, а тоді ходить за нею у неділю та й просить на каву чи пиво для себе і жінки, ну яка тут мотивація?

Кілька слів скажу промовистими цифрами і фактами: при вступі на кафедру у 2017 році я прийшла з 1 реалізованим проектом, зараз, через лише два роки після її закінчення – їх 36! Сума залучених коштів на розвиток закладу подолала 5 мільйонний рубіж, що на 65% більше від фінансування закладу. Окрім згаданих у відгуку професійних понять з управління, я володію поняттями  власні надходження, державні закупівлі, точка беззбитковості, індекс інституційної спроможності закладу, фандрайзинг, стратегія, маркетингові продукти, проекти та інше. Спитайте рядового директора сільської школи без управлінської освіти про ці речі? Якою буде відповідь? Здивування про вживання у вашому мовленні іноземних слів і не більше.

Вважаю, що  розвиток школи управління у регіоні МЕГАПОТРІБНИЙ, особливо молодим людям, адже триває адмінреформа, формуються ОТГ, директорський корпус змінюється і вже не має статусу пожиттєвого перебування на посаді – усіх переводять на контракт і дозволяють працювати два терміни по 6 років, а це значить, що будуть ротації і потрібними будуть управлінці, управлінці нового формату, яким будуть відомі світові технології управління. Я ж пройшла конкурсний відбір нещодавно- 27 листопада 2019 року в обласній раді, де члени комісії також відзначили мій здобутий фаховий рівень з управління.

«Виношую» ідею про відкриття на базі очолюваного закладу ліцею менеджменту і управління як первинної ланки підготовки спеціалістів, які здобуватимуть вищу освіту на рідній кафедрі.