Студент кафедри управління та бізнес-адміністрування Віктор Лесик нещодавно мав нагоду взяти участь у програмі “Молодь змінить Україну” від Фонду Родини Богдана Гаврилишина, в рамках якої відбулась навчальна поїздка у столицю Австрії – Відень.
Ось враження Віктора: 
Протягом тижня ми, 7 молодих людей з різних міст України та з різними інтересами, відвідали більше десятка різних інституцій та організацій – від верхньої палати парламенту (Бундесрату) та міського департаменту культури до міністерства туризму, молодіжних центрів та різноманітних неурядових організацій. Загалом, темою нашої поїздки були “Культура, розвиток міського потенціалу та соціальне підприємництво”, однак, окрім цього, ми брали для себе усе корисне і цікаве, що можна було “витиснути” з цієї поїздки ?
Що запам’яталось найбільше? 7 вражень та думок про Австрію та Відень:
1. Процеси розвитку у цій країні почались значно раніше, аніж у нас. Також усі вони йшли (і продовжують іти) паралельно та у комплексі – не може існувати ефективної молодіжної роботи без ефективної економіки, соціальної політики та інших сфер життя.
2. У Відні надзвичайно чисто. При чому мова не лише про відсутність сміття на вулицях, але й про досить чисте повітря, про кришталеву чисту воду (яка тече сюди прямо із Альп і австрійці цим справді пишаються) та “чистий” візуально-звуковий простір (так, тут справді доволі тихо, спокійно і практично немає оцих бридотно-яскравих вивісок, принаймні у центрі міста).
3. Відень – розумне місто. Помічаєш це не одразу, а поступово. Розумні світлофори з купою датчиків, які обмінюються даними між собою, розвинута траспортна інфраструктура, e-car-sharing, bike-sharing, ефективне використання ресурсів (зокрема тепла та електроенергії), можливість доступних інвестицій у відновлювальні джерела та надзвичайно розвинута соціальна сфера.
4. До речі, про соціальну сферу. Тут дуже розвинутий social housing (держава не роздає квартири, а дає їх у “безоплатну оренду” тим, хто справді потребує), про що нам згадували неодноразово. А ще, кажуть, тут значно легше бути звичайним працівником і заробляти достатньо для гідного життя, аніж відкривати власний бізнес та брати найманих працівників, адже система налаштована так, що чим ти стаєш багатший, тим більше сплачуєш податків (але, принаймні, знаєш і бачиш, на що вони ідуть ?)
5. В Австрії надзвичайно розвинутий туризм (зокрема сільський туризм), а в певних місцях він навіть приносить “шкоду” – деякі жителі скаржаться на надмірну кількість туристів у туристично-привабливих місцях, що справді може спричиняти дискомфорт для тих, кому потрібен спокій і достатньо вільного простору.
6. Австрійці старанно оберігають все, що їм залишили минулі покоління – реставрують, відновлюють та захищають. На час реставрації будівлі парламенту прямо на його подвір’ї звели тимчасовий блоковий комплекс, який по закінченню робіт у 2021 році просто розберуть та використають в іншому місці.
7. And last but not least, в Австрії свого роду “манія” на асоціації. У кожній інституції чи організації, де ми були, нам розповідали про асоціації того-то чи цього-то, про асоціації асоціацій і не завжди розуміли, чому це викликало у нас посмішку. Насправді, я теж не одразу зрозумів, навіщо їм участь у всіх цих асоціаціях, та згодом до мене дійшло: це можливість причетності до чогось більшого, зростання “ваги” голосу вашої організації, можливість легше та ефективніше лобіювати й захищати власні інтереси на різних рівнях, а найголовніше – це нетворкінг та обмін досвідом, якого значно важче досягти у “звичайному режимі”.
Насправді, думок і вражень залишилось значно більше, але це ті основні та яскраво виражені, що запам’ятались із цієї поїздки. Я щиро вдячний Фонду Родини Богдана Гаврилишина за таку чудову можливість для саморозвитку і відтак рекомендую всім молодим людям, що готові змінювати Україну на краще, слідкувати і брати участь у цій та схожих програмах. Адже розвиток молоді (в моєму випадку – себе і свого оточення) – це найкраща стратегічна інвестиція в контексті сталого розвитку суспільства і держави.
Будьте далекоглядними, інвестуйте розумно ?